- дзижчання
- -я, с.Дія за знач. дзижчати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дзижчання
Смотреть что такое "дзижчання" в других словарях:
дзижчання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
задзижчати — чи/ть, док. 1) Почати дзижчати. || Почати утворювати звуки, схожі на дзижчання комах. 2) Утворити звуки дзижчання; продзижчати … Український тлумачний словник
мушачий — а, е. Прикм. до муха. Мушаче дзижчання. || Який поширюється мухами. Мушача інфекція … Український тлумачний словник
дзуміння — іменник середнього роду, істота дзижчання розм … Орфографічний словник української мови
бзынчаня — ня, с. Ол. Дзижчання, гудіння … Словник лемківскої говірки
брунчаня — ня, с. Ол. Дзижчання, гудіння … Словник лемківскої говірки
